Захоплива історія у фотографії завдяки цікавій композиції

Автор: Oded Wagenstein

У даній статті ми розглянемо нові способи використання композиції та творчого кадрування, щоб за кожним портретом вгадувався цікавий сюжет. Наш глядацький мозок має дивовижну особливість придумувати історії. 

Загальні принципи описаних тут технік засновані на здатності розуму заповнювати прогалини в інформації. Такий навик дуже допомагає нам виживати у світі невизначеності.

Це вміння - не лише талант. Як ми працюємо над гнучкістю м'язів, так можемо й працювати над нашою творчістю, а творче бачення тут буде, ніби "м'язами".

Креативність є не основною метою. Творча композиція має стати засобом для досягнення цілі. Ваша історія чи емоції - ось, що головне. Якщо ви захочете додати креативу до ваших зображень лише заради творчості, вони будуть мати вигляд пустих знімків. 

Половина портрета крупного плану - ціла розповідь

Показавши лише половину портрета крупного плану, ви стимулюватиме розум глядача повністю заглибитися в образ. Наш розум активує необхідність заповнити прогалини в інформації, якої бракує. Ця здатність вкорінена в нас з прадавніх часів. Бо еволюція проходила через розуміння того, що дві розмиті плями між деревами можуть бути прихованою мордою тигра.

Корисно знати:

Для досягнення найкращих результатів ви можете зробити таке кадрування за допомогою функцій програми з редагування. Після того, як ви добре оволоділи цією технікою кадрування, зможете знімати добре вже в польових умовах без необхідності обрізати його на стадії пост обробки.

Такого роду фреймінг цікаво використовувати. Проте, обрізайте так лише найцікавіші обличчя, а не кожен портрет.

Портрет в довкіллі - додайте змістовності

Це найбільш викличний та найзрозуміліший стиль портретного кадрування, портрет з включеним довколишнім оточенням. Він покаже не тільки людину-героя вашої світлини, але і його або її середовище перебування: будинок, місце роботи, країну і т.д. Таким чином, ви використаєте здатність розуму зрозуміти ситуацію загалом та розкласти все по поличках, підключивши частини наданої інформації.

Корисно знати:

Найбільшою проблемою в такому типі композиції є втримання рівноваги між основною фігурою (героя) і навколишнього середовища. Майте на увазі, що головна фігура має бути домінуючою, фон не повинен переважати. Отже, використовуйте світло, колір і різкість, аби зробити ваш об'єкт значимим.

Для правильного кадрування портрета з включенням довколишнього середовища рекомендується використовувати ширококутний об'єктив (нижче 50 мм), бо це дозволить вам зняти оточення вашого героя навіть в обмеженому просторі.

Портрет з деталями - розкажемо історію за допомогою маленьких деталей

Як і з технікою половини портрета крупного плану, тут ми використаємо здатність мозку заповювати прогалини, показавши лише малу частину всієї історії. Для красивого детального знімка виберіть дрібнички, що стосуються вашого об'єкта зйомки. Це можуть бути якісь подібності чи відмінності. Наприклад, візьміть крупним планом його або її руки, взуття, книжки на полиці, звичне крісло чи люльку. Подумайте, що добре характеризуватиме вашого героя. 

Корисно знати:

Таким чином можна добре вивчити об'єкта зйомки з голови до ніг. Придивіться до всього, що інші люди могли б пропустити. Можливо, ви помітили що-небудь особливе? Як от унікальний ювелірний виріб, татуювання або просто оригінальне взуття.

Найкращі ідей прийдуть вам від самого фотографованого. Просто спитайте про річ, з якою він або вона відчувають сильний зв'язок. Тут навіть не потрібна буде будь-яка людська присутність в деталях фото. Нам потрібна річ, що багато розповість про свого власника.

Ефект Кулешова - створення сенсу шляхом взаємодії

У цій техніці, заснованій на інноваційному експерименті радянського режисера Льва Кулешова, ми використаємо здатність мозку простежувати виникнення контексту від взаємодії. Кулешов показав, що публіка будує історію не тільки за змістом, але й за порядком появи зображень та зв'язку між ними.

В експерименті Кулешов використовував два різних знімки, які з'являлись послідовно один за одним. Перший знімок - обличчя актора німого кіно Івана Ілліча Мозжухіна крупним планом. Він залишався незмінним протягом усього експерименту, тоді як другий знімок був щоразу іншим на кожному колі; тарілка супу, мертва молода дівчина, жінка на дивані.

Глядачі високо оцінили здатність актора висловлювати різні почуття, такі як печаль і навіть голод, використовуючи тільки його вираз обличчя. Вони й не здогадувались, що спостерігали за одним і тим же знімком знову й знову. Єдине, що змінювалось, було друге зображення.

Щоб скористатись цим ефектом, просто розташуйте поруч два зображення та спробуйте знайти зв'язок між ними. У прикладі нижче об'єднано пів портрета чоловіка крупним планом із світлиною бурхливого моря. Як вам?

Корисно знати:

Ви будете вражені силою такого творчого поєднання. Киньте виклик вашої аудиторії! Не бійтеся поєднувати речі складні для розуміння.

Хороше поєднання можна створити шляхом співпраці з іншим фотографом. Від вас буде перше зображення, він чи вона подбає про друге. Так, у вас буде зв'язок не тільки двох світлин, а й двох різних точок зору.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Posted on August 23, 2016 and filed under композиція.