Портрети з природнім освітленням: секрети зйомки та обробки

Jessica Drossin є відомою фотографкою-самоучкою, яка спеціалізується на потретному мистецтві. Живе та працює в Лос-Анджелесі. Має ступінь бакалавра в галузі живопису та працює для компаній-розробників ігор. Будучи професійним фотографом ось уже протягом п'яти років, вона завоювала безліч нагород, в тому числі знамениту Emerging Professional Fine Art Photographer від Digital Photo Pro Magazine у 2013 році. Джесіка знімає на Canon 5D Mark III, спеціалізується на створенні й ретушування портретів з природним освітленням. В цій статті авторка покаже нам як налаштувати процес зйомки та обробки фото, щоб досягти таких же гарних результатів, як і в неї.

Найголовнішим для фотографа - а, особливо, фотографа, який знімає на природі - є якість світла, з яким буде проходити зйомка. Саме розуміння того, як використовувати світло і тінь, щоб ваші знімки виглядали неперевершено, має вирішальне значення. Пошук м'якого, рівномірного світла, це те, чого ви маєте зажди прагнути. Воно допоможе вам створити витончений портрет, ваша модель не буде мружитись й це дозволить уникнути зайвої контрастності та різких тіней на обличчі. Зробіть все, щоб при обробці не довелося виправляти колірні тони. 

Можливо, ви будете знімати в похмурий день, чи протягом "золотої" або "синьої години" (у "синю годину" небо має глибокий синій відтінок з холодною колірною температурою та насиченістю. Час перед самим сходом чи після заходу сонця) - при умові, що можливості вашої камери дозволяють високе ISO; або ж у відкритій тіні - знайти правильне освітлення є обов'язковою умовою для портретної роботи.

Друга річ, на яку слід зважати при зйомці, це об'єктив та налаштування камери. Так, всі розуміють, що відмінні знімки можуть бути виконані і без дорогої професійної камери і/або об'єктива, та ці інструменти дуже вам допоможуть, бо дозволять ретельно налаштувати параметри: глибину різкості, витримку й кількість візуальної інформації, яку хочеться включити в кадр. Я використовую об'єктиви 85 мм з f/1.2 та 70-200мм з f/2,8 найчастіше, коли на вулиці є достатньо місця для роботи.

ПРОЦЕС ЗЙОМКИ

Я збираюся показати вам кілька прикладів того, про що написала, демонструючи, як багато значить природне освітлення. Всі ці приклади зняті в одному й тому ж місці, за використання того самого об'єктива з тією ж діафрагмою. Найбільша відмінність між знімками (дивіться на модель) є в якості доступного світла.

Нижче фото в JPEG, зроблене Canon 70-200mm F/2.8, зняте на фокусну відстань 75мм при F/2.8. Близько 45 хвилин до заходу сонця: 

Модель повернута лицем на південь. Трохи м'якого призахідного світла сформувало приглушені відблиски й тіні на обличчі.

Для порівняння, нижче фотографія мого сина (що не хотів позувати), який стоїть приблизно на тому ж місці, але в інший час дня - близько 15:00, на сонці, десь за 3,5 год. до "золотої" години:

Тут вище теж JPEG, знятий з тією ж діафрагмою f/2.8, але з трохи іншою фокусною відстанню - 70мм (замість 75мм). Очевидно, що це не ідеальний приклад, але, сподіваюся, ви отримаєте відчуття, наскільки збалансоване, м'яке світло допомогло зробити цей портрет красивішим перед обробкою.

Вище JPEG, знятий на F/2,8 з об'єктивом 70-200мм, на 170мм. Це зображення було створене під час "золотої години" - приблизно за 45 хвилин до заходу сонця.

А тепер погляньте нижче - це теж JPEG, знятий на F/2.8. Але цього разу він знімався з фокусною відстанню 200мм десь о 15:00 дня.

Очевидно, що вираз обличчя хлопчика не такий, як у моделі. Але ви бачите, наскільки легше знімати при м'якому освітленні, щоб картинка виглядала гарно?

Можливо вам цікаво, чому всі мої навчальні знімки зроблені на найширшій позначці діафрагми? А це тому, що зйомка портретів на широкій діафрагмі допомагає тримати в центрі уваги сам об'єкт, ефектно відокремлюючи його від фону та показуючи, що є головним у зображенні.

Ми можемо додати мрійливості, фантазійності до картинки. Іноді мені подобається знімати через листя або траву так, щоб вони були поза фокусом, але додавали м'якого ефекту розмиття.

Мій зір не є досконалим, тому я не довіряю ручному фокусуванню за допомогою діафрагми. Ось чому й використовую точки автофокусування камери та вибираю одну безпосередньо на очах мого об'єкта, щоб переконатися, що у мене є чіткий фокус й видно деталі на обличчі. Просто подивіться на приклад нижче:

ПРОЦЕС РЕДАГУВАННЯ

Звичайно, все залежить від вашого художнього бачення. Таку світлину можна залишити як є, бо кольори й деталі вже добре пропрацьовані. Але, хоча я дійсно люблю робити знімки, проте більше задоволення мені приносить обробка в Photoshop та інтерпретація роботи таким чином, що вона виглядатиме як картина. Я роблю це за рахунок зміни кольору, контрасту, додаючи віньєтки і, часто, текстури.

Щоб продемонструвати все написане, я покажу яким чином редагувала ці два фото.

Почнемо зі знімка JPEG нижче:

По-перше, я зробила деякі базові клонування, щоб видалити кілька відволікаючих предметів - листя та гілки позаду моєї моделі. У таких ситуаціях інструмент патч (patch tool) працює дуже добре для швидкого видалення і змішування. Але іноді клонування (cloning) з навколишніх областей на нижчих рівнях непрозорості (opacity) працює краще, особливо, якщо ви близько до країв зображення, або якщо ви близько до деталей, що мають залишатися незмінними - контури тіла людини та ін. 

Часто я створюю віньєтку, щоб привернути погляд глядача до основної теми. В даному випадку було створено глибший тон в шарах (layers) та створено маску для ділянок, які не мали бути темнішими.

Щоб прискорити робочий процес, я створила певні дії (actions) в Photoshop. Вони називаються Non-Destructive Burn з Foundations set. Ви можете зробити це самостійно, створивши виправлення глибини тонів в шарах (layers) за допомогою кривих (curves) або рівнів (levels), а потім створити маску для всіх ділянок, які не мають бути змінені.  

Після створення свєї першої віньєтки я виявила, що мені подобаються тони, які природно покращені за рахунок поглиблення кольорів фону. Мені також сподобалося, як м'яке боке з листя, в поєднанні з глибокими тонами, обрамляло мою модель. Я вирішила посилити це використанням дії з віньєтки (Vignettes) під назвою "Guiding Vignette" для того, щоб ще раз поглибити тони країв фото та освітлити внутрішнє наповнення картинки так, щоб світлом скерувати погляд до моделі. 

Як ви можете бачити на скріншоті палітри шарів (layers), я створила маску на центрі обличчя моєї моделі, щоб ефект висвітлення працював лише на фоні, та було видно відокремлення моделі від фону. 

В цьому процесі в якийсь момент я, зазвичай, роблю деяку тонку ретуш. Очевидно, що моя модель дуже красива, так що це зовсім необов'язково. Але у мене дуже різкий фокус, тому я часто редагую деталі й контраст. Тут мені хотілося акуратно пом'якшити лицьові лінії та тіні.

Тему ретуші дуже часто обговорюють в спільноті портретистів. Проте я абсолютно впевнена в тому, що роблю. Бо мій світлосильний 85мм об'єктив з f/1,2 захоплює величезну кількість деталей, які ви б ніколи не помітили в людині, яка сидить навпроти вас у кафе. У реальному житті ми не завмираємо, дивлячись на людину впритул, щоб досліджувати її маленькі недоліки. Я вважаю тонку ретуш не більшим обманом, ніж макіяж для зйомки. Дія, якою я зазвичай користуюся, називається "Тонка ретуш шкіри" (Subtle Skin Retouch) в Foundations set. Вона також додасть трохи сяйва шкірі. Я просто м'яко зафарбовую ділянки, які хочу пом'якшити, й надаю їм тонкого світіння.

Крім того, іноді додаю трошки рожевого тонування кольору губ і щік. Коли це зроблено зовсім трошечки, то тони шкіри ніби оживають. Для цього я користуюся дією "Rouge" в Foundations set:

Як і в образотворчому мистецтві, я прагну створити тони легші, ефірніші, ніж в реальному житті. 

Аналізуючи створене зображення, я відчула, що воно занадто прохолодне як для м'якої й романтичної картинки. Тому для нього було вирішено використати тон під назвою "Муза" з набору дій, які я створила під назвою "Яскраві Відтінки". 

Потім я додала трохи насиченості зеленим і синім тонам, але залишила теплі тони незмінними.

Мені подобається, як невисоке підвищення насиченості надає соковитості світлині. Але будьте обережними з тонами шкіри людини. Це може виглядати неприродною засмагою. 

Останні кроки в моєму редагуванні є дуже незначними.

Щоб відполірувати його, я додала Dramatic Matte (матовий ефект) з мого набору дій Matte + Haze, й трохи додаткової глибини й чіткості чорного з Foundations set. Ви можете бачити, що для більшості з цих дій для обличчі моделі, я створила додаткову маску. 

 

Тут є знімок зблизька, щоб ви могли роздивитися деталі:

Ось другий знімок в тому ж місці, в той же час, але трохи більший:

Моїм першим кроком в обробці було поглиблення тону її волосся біля коріння, де виднілися відрослі ділянки:

Тут було використано інструмент піпетка (eyedropper tool). Я натиснула на глибший відтінок кольору в волоссі. Потім створила новий шар і малювала прямо на світлій області кистю відповідного розміру при низькій непрозорості (low opacity). Пропрацювавши цю ділянку, я змінила режим змішування (blending mode) на розмноження (Multiply).

Крім того, я скопіювала шар фону (оригінал) та редагувала клонуванням кілька незначних помутнінь на лівій руці. Свої виправлення я завжди роблю на новий або скопійований шар, ніколи в оригінальний. Так простіше робити наступну обробку.  

Далі я затемнила частину обличчя, на яку падало найбільше світла:

Є багато способів це зробити, але я використовую кисть Non-Destructive Burn з Foundations set і ретельно, при низькій непрозорості (low opacity), профарбовую ті ділянки, де тон шкіри має виглядати глибшим. Це було зроблено, бо я бачила якусь сірість, блідість обличчя, ніби воно занадто розмите й втратило частину своєї природної форми.

Отже, на даний момент зроблено кілька швидких ретушувань шкіри й очей. Знову використовуючи Subtle Skin Retouch, я профарбувала ділянки для додавання їм м'якості й світіння. Тоді, при непрозорості (opacity) 35% з допомогою м'якої білої кисті й дії Quick Eye Pop профарбувала райдужну оболонку очей. І, нарешті, злегка затонувала губи й щоки дією Rouge.

На крупному плані видно, що я зацікавлена в легкому ретушуванні, а не радикальній зміні зовнішнього вигляду моделі.

Як і в попередньому зображенні, мені захотілося додати віньєтку, щоб зосередитись на моделі й зробити тони багатшими. Для цього було використано ту ж дію Vignette Guiding, які показані в останньому зображенні. Цей шар градієнтний, він робить краї темнішими й інтер'єр злегка яскравішим. Загалом мені дуже сподобалося, як її обличчя відділене від фону з вишуканим освітленням.

Щоб отримати такі зображення, я злегка протерла їх з Dramatic Matte з мого Matte + Haze набору дій, який імітує друк на матовому папері. А потім вирішила зробити дрібні чорні деталі виразнішими знову використовуючи Black Detail.

Ви можете погратись, створюючи свої версії матових ефектів шляхом коригування темних тонів (shadow tones) або рівнів (levels) чи кривих (curves) в Photoshop.

І, нарешті, я додала глибини тонам, щоб "розігріти" зображення й додати мрійливості. При створенні романтичних картинок мені подобаються редагування в тепліші тони. Ви можете сміливо експериментувати зі створенням власних відтінків і тонів, регулюючи окремі рівні RGB в кривих, каналах чи за допомогою безлічі інших методів.

Тут можна було кадрувати зображення трохи по-іншому або й залишити як є, щоб бачити більше простору навколо моделі. Нижче остаточний знімок:

Автор Jessica Drossin


Posted on July 27, 2016 and filed under обробка фото.