3 поради для створення ефекту подвійної експозиції

Автор Lily Sawyer

Ви коли-небудь запитували себе, як створити ефект подвійної експозиціюїцифровою камерою? В часи плівкової фотографії це робилося так: ви знімали кадр, камера перемотувала плівку на кадр вперед. Тоді потрібно було примусово перемотати плівку назад на вже відзнятий кадр і сфотографувати на нього ще раз. Так у вас виходило два знімки на одному плівковому кадрі. Тепер у цифрових дзеркальних фотокамерах немає плівки, щоби повторно використати її і немає механізму зворотного перемотування, щоби повернутися до попередньої фотографії і ще раз поверх неї сфотографувати. Проте, подвійну експозицію і навіть мультиекспозицію можна зробити у пост-обробці. Але у нашій статті ми зосередимося на тому, як досягти ефекту подвійної експозиції за допомогою зйомки цифровою камерою.

Необхідне обладнання для подвійних експозицій

Що вам знадобиться:

  • Штатив
  • Цифрова дзеркальна камера
  • Віддалений тригер/синхронізатор
  • Спалахи чи стробоскопи (один або два)
  • Деякі модифікатори світла (за бажанням), такі як парасольки, софтбокси або октабокси
  • Фон або стіна

Для свого експерименту нижче я використовувала два встановлені стробоскопи і октабокси зі сіткою на них. Також я взяла синхронізатор для віддаленого контролю спалахів. У мене було три фони: чорний, бежевий і один з візерунком. На зображенні нижче показано всю установку моєї студії.

Налаштування камери і спалаху

Строби були на постійних налаштуваннях, я вибрала найнижчу їх потужність. ISO також було найнижчим (ISO 100) для більшості знімків, окрім фото з F/16, тоді я ISO трошки підняла. Діафрагма коливалася від F/8 до F/16, залежно від фотографій, які мені були потрібні, та від довжини експозиції. Час витримки також варіювався від однієї секунди до кількох секунд. Іншими словами, експериментуйте доки, поки не отримаєте правильну картинку.

Як отримати ефект подвійної експозиції

Це такий трюк. У той час як камера експонує зображення, а віконце об'єктива відкрите, хай спалах постійно спрацьовує. Для цих знімків спалах спрацьовував 2-4 рази залежно від тривалості експозиції і того, як швидко я могла натискати на кнопку його запуску. Спалах заморожує дію, тому, чим більше разів спалах спрацює, тим більше заморожених рухів ви отримаєте на картинці. 
З цього випливає наша перша порада:


1. Рух є основою 

Якщо об'єкт зйомки робить дуже маленькі та незначні рухи, існує ймовірність того, що зображення будуть дуже накладатись одне на одне. На завершення ви отримаєте фото, яке матиме вигляд розмитого (як на знімку вище), а не безліч окремих заморожених зображень на одній фотографії (як на фото нижче). Найкраще попросити вашу модель рухатися чітко від першої позиції так, щоб  рухи були розділеними. Камера як і раніше зніматиме сліди рухів як розмиття. Але коли ви вмикатимете спалах, ці конкретні моменти будуть дуже чіткими.

Я попросила своїх дітей пройти по всьому кадру, рахуючи кожен крок і на певному рахунку повертати голову до мене. Я хотіла вмикати спалах, коли вони рухалися вбік чи повертали голови. Потім попросила одного з діток ввійти в кадр лише на третьому спалаху. Пробувала знімати, коли дитина рухається до мене (фото у верхній частині статті). Саме на цьому етапі я змінила ширину діафрагми на мінімально допустиму для мого об'єктива, в моєму випадку F/16, тому голова залишалася чіткою в кадрі на різних глибинах поля.

На фото нижче мої діти хитали головами так швидко, як тільки могли. Тут мені хотілося показати саме рух, а не їх самих заморожених. Не бійтеся експериментувати! Перевага цифрової зйомки над плівковою в тому, що на відміну від плівки ви маєте нескінченну кількість кадрів. Тому можете дозволити собі зробити багато помилок, доки не досягнете задуманого.

2. Темний фон кращий

Порівняйте зображення вище, де фон світлий, зі знімками з чорним тлом. Різниця на фініші величезна. Мені видається, що темний фон добре підходить для "замороження" портретів, а світлий - для фіксації слідів рухів. В цілому мені більше подобаються фотографії з темним тлом, бо на них легко побачити обриси дій та чіткість предметів. Контрасту між шкірою й іншими світлими частинами зображення також так легше досягти, якщо порівнювати зі знімками на бежевому фоні. Фото нижче було досить агресивно відредаговане, щоби досягти бажаного контрасту. Також я додала сюди зерно, аби імітувати вигляд плівки.

3. Експериментуйте з матеріалами й текстурами

До прикладу, візьміть алюмінієву фольгу. Ми скористалися ковдрою для екстреного зігріву з відбиваючою поверхнею. Двоє дітей стояли по обидва боки та махали цією ковдрою вгору - вниз перед середньою дитиною, тому довга витримка дозволила зафіксувати частину руху фольги. Діти також бавилися ліхтариком та зробили такий ось світловий напис (фото нижче). Проблемою в обох знімках нижче була розмитість облич діток. Вони майже не рухалися, тому при кожному спалаху камера фіксувала їх приблизно в тому ж місці. Можна використовувати будь-які інші речі, що відображають чи випромінюють світло - бенгальські вогники, ліхтарики, екрани телефона чи планшета і т.п.  

Не бійтеся експериментувати із фонами. На фотографіях нижче я задля цікавості змінила фон на смугастий чорно-білий, хотіла подивитися, що станеться. Було використано ті ж способи руху, як для світлин вище, ті ж налаштування камери та світла, але результати були дуже різні та неповторні. Останнє фото внизу отримано внаслідок щасливої випадковості. Моя третя дитина просунула голову на третьому спалаху, але підійшла до камери ближче, ніж треба було, і спалах не докінця висвітлив її обличчя. Проте, фотографія вийшла ефектною, більш динамічною та цікавою.


Posted on October 20, 2016 and filed under корисне.